КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 90 ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
 
м. Дніпропетровськ
Погода в Днепропетровске wmode value=wmode

Сторінка музкерівника Невмержицької А.В.

 

Невмержицька Аліна Валеріївна

Музичний керівник

У дошкільному закладі працює з 2013 року

Педагогічний стаж :8 років

Професійна кваліфікація :

Спеціаліст, музичне мистецтво,

            вчитель музичного мистецтва, етики, естетики .      

 

Консультація для батьків:

Музичне виховання дошкільнят за системою К.Орфа

     Серед методик музичного розвитку дітей раннього віку система німецького композитора Карла Орфа займає важливе місце.
 
    Суть методики "Музика для дітей" полягає в розкритті музичних талантів у дітей через імпровізацію в музиці і русі.
 
    Основна ідея Карла Орфа - самостійний пошук дітьми музикантів усередині себе через навчання грі на простих музичних інструментах, таких як цимбали, маракаси, дзвіночки, трикутники, ксилофон, металлофон і інші.

 

    Композитор ввів термін "елементарне музицування". Який зміст вкладався ним у це поняття? Насамперед, слово "елементарний" означає: первісний, початковий, найпростіший, головний. Елементарна музика - це зовсім не примітивна музика, вона опирається на ті народні музичні й мовні джерела, які дали їй початок. "Елементарна музика - це не музика сама по собі: вона пов'язана з рухом, танцем і словом; її потрібно самому створювати, в неї слід самому включатися не як слухачу, а як її учаснику", - писав К. Орф .

 

   Елементарна музика у найпростішій формі може передавати значущий зміст і ні в якому разі не є примітивним, другорядним мистецтвом. Справді, хіба можна назвати примітивними такі, скажімо, українські народні пісні, як "'Щедрик" або "Дударик" з їх елементарними мелодіями?

 

    Елементарна музика, елементарний інструментарій, елементарні словесні тексти стали для К. Орфа головними засобами виховання дітей. Він писав: "Елементарна музика, слово і рух, ігри і все, що пробуджує і розвиває духовні сили, створюють основу для розвитку особистості, основу, без якої ми прийдемо до душевного спустошення. ... Йдеться не лише про власне музичне виховання, а й формування людської особистості: у навчальній роботі це виходить далеко за межі так званих уроків музики і співу. Фантазію і здатність до переживання слід розвивати у ранньому віці. Усе, що дитина переживає, усе, що у ній пробуджене і виховане, виявиться протягом усього її життя" 
 

     Педагог вважав, що для дійового музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з ранніх років могла припасти до живих джерел мистецтва, навчалася зі слова, ритму, руху творити музику. Тому він відмовився від використання на першому етапі композиторської музики і обрав шлях активізації музичної діяльності дітей через їх власне музикування, спонукаючи цим до імпровізації й створення власної музики.

 

    К. Орф вважав, що особистість не можна виховати на випадковому і довільному матеріалі. На його думку, найкращим матеріалом для виховання дітей є дитячі лічилки, дражнилки, приказки, скоромовки, заклички, колискові пісні, колядки, веснянки тощо. Народна словесна творчість завжди діє на дітей безпосередньо і безвідмовно, тому педагог був переконаний, що стародавня обрядова поезія і казка не можуть бути виключені зі світу дитинства. Важливо те, що світ простих форм поезії не потребує "композитора", щоб покласти його на музику. Він сам насичений внутрішнім звучанням, і діти мимоволі стають творцями такої найпростішої музики. Обрядові тексти викликають посилену роботу уяви, активізують музичне мислення учнів.

 

    Податливий матеріал для заняття спонукає дітей фантазувати, вигадувати і імпровізувати. Таким чином, на музичному зайнятті досягається мета розвитку творчого начала дитини.
 
   Методика "Музика для дітей" Карла Орфа представляє великий інтерес завдяки безперечним перевагам:
 
  • для організації музичного заняття не потрібна спеціальна музична освіта педагога;
  • система легко поєднується з іншими методиками раннього розвитку дітей за рахунок своєї універсальності і економічності, окрім цього висока адаптивність до різноманітних національних умов дозволяє використати кращі зразки народної культури;
  • методика Карла Орфа враховує індивідуальні особливості дитини і дозволяє ефективно взаємодіяти дітям з різними навичками, здібностями і потребами;
  • методика закладає величезний потенціал для розвитку дітей раннього віку і подальшої творчої діяльності.
 
    На музичних заняттях з методики Карла Орфа створюється атмосфера ігрового спілкування, де кожна дитина нарівні з дорослим може проявити свою індивідуальність.

 

   Єдина структура зайняття допомагає дітям добре орієнтуватися в новому матеріалі, творити, створювати образи і радіти успіхам. Малюки вчаться спілкуватися з однолітками, у них підвищується психічна активність, розвивається емоційна сфера.
 
  Елементи системи музичного виховання спрямовані на розвиток творчих здібностей і навичок дитини, вони гармонійно вплітаються в структуру зайняття.
 
Мовні вправи. Розвивають у дитини почуття ритму, сприяють формуванню правильної артикуляції, показують різноманітність динамічних відтінків і темпів. Ця форма роботи підходить для загального музичного розвитку.
 
Поетичне музичення. Цей елемент допомагає дітям відчути гармонійне звучання поезії і музики. Діти легко і із задоволенням заучують вірші, згодом читають їх виразно, усвідомлюючи зв'язок музики і слова.

 

Музично-рухові вправи. Активні вправи готують дітей до спонтанних рухових виразів, учать зображувати настрої і звуки за допомогою елементарних рухів - хлопань, клацань, притупувань.
 
  У дітей виробляється швидкість реакцій, уміння чекати і знаходити момент вступу. Виконуючи музично-рухові вправи, дитина виконує і творить одночасно, вона починає сприймати музику через рух.
 
Ігри з інструментами. Цей вид діяльності удосконалює раніше набуті дитиною навички володіння темпом, динамікою, ритмом. Діти вчаться взаємодіяти між собою і легко розвивають почуття ансамблю.
 
   Творчий процес гри на музичних інструментах поступово учить дітей розрізняти темброве звучання інструментів. Ударні і шумові музичні інструменти можна виготовити самостійно.

 

 

Елементарний музичний театр. Цей елемент є інтеграційною ігровою формою діяльності, що припускає одночасну дію музики, руху, танцю, мови і художнього образу в образотворчій грі.
 
  Як особливі прийоми організації діяльності, що театралізується, використовуються ігротренінги, які окрім розвиваючих завдань допомагають розв'язати проблему корисного і захоплюючого дозвілля.
 
Популярність методики музичного виховання Карла Орфа росте. 

 

Консультація на тему:

« Що таке ЛОГОРИТМІКА?»

    Логоритміка – це метод корекційної роботи, що пов’язує у єдине ціле слово ( звук), музику, рух

    Музика потужно впливає на емоційну сферу дошкільників, тож здатна ефективно виправляти у них, зокрема й вади мовлення. Автоматизація правильного вимовляння дітьми звуків,усвідомлення ними диференціації звуків потребує від педагогів неабияких зусиль, терпіння, а також спеціального методичного мовленнєвого матеріалу. Також для дітей з вадами мови використовують спеціальні методики, які направленні на вирішення корекційних завдань. Це – психогімнастика, ігротерапія, арттерапія, етнотерапія. Але є один із важливіших засобів, який пов'язаний з усіма цими методиками і між предметні зв’язки учителя-логопеда та музичного керівника пов’язані тісніше над усі вищезгадані методики.

   Це – логоритміка.

   Головна задача логоритміки – подолати мовленнєві порушення шляхом розвитку, виховання і корекції рухової сфери дітей у взаємодії слова з музикою та рухами, формування в них світоглядних, творчодіяльнісних, комунікативних компетентностей.

   Логоритміка дає змогу розв’язати такі завдання:

• оздоровчі – розвиток дихання, загальної, дрібної та мімічної моторики, зміцнення кістково-м’язового апарату, виховання правильної постановки ходи, грації рухів ;

• освітні – розвиток слухової, зорової і тактильної уваги, координації рухів рухові реакції на звукові і зорові подразники уміння переключатися з однієї діяльності на іншу, засвоєння елементарних музично-теоретичних знань;

• виховні – сприяння розумовому, моральному,естетичному, трудовому вихованню, розвиток художньо-творчих здібностей, смаків, відчуттів, формування морально-вольових якостей, відчуття відповідальності, колективізму;

• розвиваючі – розвивати емоційно-вольову сферу, музичні здібності, пластику, координацію рухів, фантазію;

• корекційні – формування мовного дихання, артикуляційної бази звуків, удосконалення ритмічності, мелодійність та інтонаційної виразності, вербальної пам’яті.

     Структурні елементи заняття з логоритміки:

• Музикування – активно виражене розуміння музичного мистецтва у реальному звучанні. Вокальне музикування передбачає володіння голосом, уміння налаштовувати слух та музичну увагу. До цього розділу заняття входять ігри на розвиток голосового апарату, звуконаслідувальні ігри зі співом, виконання пісенного фолькольору, співи з рухом і музичним супроводом.

     Інструментальне музикування формує ритмічні навички дітей. Гра на різних музичних інструментах розвиває уміння використовувати характер того чи іншого інструмента

• Мовленнєво-рухові ігри та вправи – допомагають розвивати дитині координаційно-регулюючі функції мовлення та руху. Так, зокрема на кожному занятті використовується дихально-артикуляційний тренінг, що є основою формування мовленнєвого дихання та артикуляційної бази звуків.

    Ігровий масаж та пальчикова гімнастика допомагають зняти зайву м’язову напругу, втому та розумове напруження дітей. Розвивати дрібну моторику, координацію рук і пальців з мовленням. Стимулюють розвиток артикуляційного компоненту мовлення, розвивають фантазію, перетворюють навчальний процес на цікаву гру.

• Танцювально-ритмічні вправи – основа для розвитку відчуття ритму та рухових здібностей, дають змогу навчитися вільно і вишукано виконувати узгоджені з музикою завдання та ігри. Розвивають координацію, просторову орієнтацію, відчуття власного тіла – розвиває певні групи м’язів, регулюють м’язовий тонус.

• Емоційно-вольовий тренінг – ігри та ігрові вправи, що мають за мету навчити дітей виражати основні емоції (радість, печаль, здивування, страх, злість, зацікавленість, спокій) вербально та невербально. Успішність виконання емоційної розминки дає змогу дітям позбутися комплексу неповноцінності, набути емоційної відкритості.

• Креативний тренінг – сприяє розвитку швидкості, гнучкості та оригінальності мислення дітей, їхньому вмінню планувати та організовувати свою діяльність.

      Плануючи заняття з логоритміки, потрібно обов’язково опиратися на такі принципи:

- зв'язок логоритміки з фізичними можливостями дітей;

- оздоровча спрямованість логоритміки;

- зв'язок логоритміки з основними компонентами музичної діяльності з механізмом та структурою мовленнєвого порушення.

     Заняття з логоритміки проводяться для дітей дошкільного віку одним або двома спеціалістами: музичним керівником і логопедом (до занять пропонуємо залучати вихователя відповідної групи).

     Музичний керівник підбирає музично-рухові, художньо-образотворчі та музично-дидактичні вправи та ігри.

    Логопед включає в заняття вправи для розвитку загальних мовленнєвих навичок, мовленнєві ігри, творчі завдання, які розв’язують корекційні задачі щодо подолання вад мовлення.

    Вихователь здійснює контроль за дітьми під час виконання рухових і танцювальних вправ. Поза логоритмічних занять він продовжує відпрацьовувати ті види вправ, які викликали труднощі на занятті, вивчає з дітьми тексти пісень або словниковий і мовленнєвий матеріал, що забезпечує наступність в системі корекційно-відновлювального процесу.

     Тривалість заняття для дітей 5-6 років – 30-40 хвилин.

      Для ефективного використання методів і засобів корекційної роботи необхідно провести логоритмічне обстеження дітей на перших заняттях. Данні обстеження доцільно заносити в зведену таблицю, яку заповнюють музичний керівник і вчитель-логопед.

 

     Отже, логоритміка – це одночасне виховання і лікування, своєрідна терапія на основі використання слова, музики й руху, що дає змогу прискорити процес усунення мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку і сприяє соціалізації особистості.